Навіть найвідчайдушніші українські солдати хочуть, щоб війна припинилася, – The Telegraph

Будь-який західний політик, який відчуває “втому” від теми України, міг би багато чого навчитися від лейтенантки Юлії Микитенко. Ця 29-річна випускниця філологічного факультету, яка тепер командує взводом безпілотної розвідки в складі 54-ї механізованої бригади ЗСУ, відверто говорить про реалії фронту, пише The Telegraph.

“Я знаю, що втомилася. Я дуже втомилася. І знаю, що мій народ також втомився. Багато з моїх солдатів прийшли з десантно-штурмових підрозділів, вони теж дуже втомлені. Ми, звісно, готові до переговорів, але просимо, щоб Захід враховував наші інтереси”, — розповідає Юлія.

Під час інтерв’ю в Лондоні, де презентується книга про її десятирічний досвід війни, Юлія постійно перевіряє телефон. Вона віддає накази, вирішує адміністративні питання та підтримує зв’язок зі своїм підрозділом. Її думки далеко від затишного офісу — вони на передовій, де вона провела останні два з половиною роки.

Втрачені можливості та зниження мотивації

“Я розуміла, що війна не закінчиться за кілька тижнів, і що ми не повернемо Крим за кілька місяців, як обіцяв наш уряд. Але все ж сподівалася на значно більшу підтримку від Заходу. Я очікувала отримати F-16 ще наприкінці 2022 року, сподівалася на ‘Петріоти’ та ‘Абрамси’ тоді, коли вони були нам вкрай потрібні”, — зізнається вона.

Юлія вважає, що якби необхідна допомога надійшла вчасно, або якщо б у 2023 році наступ був зосереджений на Курську, а не на укріплених позиціях у Запоріжжі, ситуація могла б бути іншою.

“Зараз нам постачають невеликі обсяги озброєння, очікуючи, що ми використаємо його так само, як у 2022 році. Але, на жаль, ми не можемо, оскільки багато воїнів загинули, зникли безвісти або поранені”, — додає вона.

Мотивація на фронті значно знизилася. “У нас був реальний шанс завершити все до 2023 року, якби ми отримали все, що просили. Але тепер це майже неможливо. Ми не відновимо наші сили, які мали у 2022 році, принаймні протягом наступних десяти років”, — каже Юлія.

Переговори та майбутнє війни

Західні чиновники визнають, що тиск на Росію може зрости лише в 2025–2026 роках. Але чи зможе Україна протриматися так довго на нинішньому рівні?

“Ми обмірковуємо, як підтримати [президента Зеленського], щоб він отримав те, що йому потрібно для утримання Покровська та території в районі Курська. Ми очікуємо, що Україна зможе утримати поточні позиції, але, дивлячись у майбутнє, прогнозуємо, що в 2025–2026 роках тиск на Росію почне зростати”, — зазначив один західний чиновник.

Юлія скептично ставиться до можливості мирних домовленостей, які не враховують інтереси України. “Якщо домовленість передбачає просто віддати українську територію Росії без наслідків для неї, Росія мобілізує населення окупованих територій і спробує знову напасти на Україну. Це буде лише пауза для підготовки до нової війни, і Росія діятиме швидше, ніж ми”, — попереджає вона.

Небезпека повторення минулого

Вона категорично проти повторення Мінських домовленостей, які, на її думку, лише заморозили конфлікт на Донбасі. “Якщо Захід також не використає цей час для переозброєння, то наступну війну буде програно”, — стверджує Юлія.

Для неї війна, яка колись здавалася близькою до завершення, тепер виглядає безкінечною. Виснажені, але не зломлені, українські військові продовжують боротися, сподіваючись на більш рішучу підтримку від міжнародної спільноти.