Те, що рік тому звучало як військова фантастика — запуск невеликих квадрокоптерів для перехоплення ворожих ударних та розвідувальних дронів — сьогодні стало одним із ключових елементів протиповітряної оборони України. І ця тактика може змінити уявлення про дешеві засоби захисту від масових атак, пише Business Insider.
Ідея народилася з відчаю: дорогі системи ППО та ракети закінчувалися, а хвилі російських “Шахедів” та інших ударних безпілотників наносили руйнівні удари по містах і цивільній інфраструктурі. Українські інженери переробили звичайні квадрокоптери в перехоплювачі — недорогі апарати, здатні збивати ворожі безпілотники в небі.
За повідомленнями виробників і програм допомоги, ці перехоплювачі вже збили сотні цілей: під час одного з недавніх бомбардувань — близько 150 ударних дронів. Загалом проєкти типу “Дронопад” і виробники, що працюють зі спонсорами, декларують тисячі перехоплень.
Перехоплювачі в Україні коштують від кількох тисяч доларів — за словами розробників, деякі моделі оцінюють приблизно в 2–6 тис. дол. за одиницю — тоді як одна ракета для просунутих систем ППО може коштувати близько 1 млн дол. Це дозволяє економити дорогі засоби ППО для боротьби з крилатими та балістичними загрозами. Україна ставить амбітну мету — виробляти до 1 000 таких перехоплювачів на день.
“Зі зростанням кількості загроз з боку безпілотників зростав і тиск на захисників з обох сторін, щоб вони використовували відносно дешеві та прості засоби протидії”, — зазначив Сем Бендетт, радник програми вивчення Росії в Центрі військово-морського аналізу.
Перехоплення — складна командна операція. Оператор радара виявляє та відстежує ціль, передає координати пілоту перехоплювача, а той у кілька хвилин має наздогнати та уразити швидкий цільовий безпілотник. Деякі “Шахеди” літають до 185 км/год, а новіші реактивні варіанти — ще швидші, що ставить інженерів у постійний пошук удосконалень.
Конструкції дуже різні: від малих планерів до апаратів з бойовою частиною, що розвивають понад 300 км/год. Одна з українських розробок — “Стінг” від “Диких шершнів” — несе боєголовку й, за їхніми даними, застосовувалась у сотнях перехоплень.
“Сам дрон було дуже складно виготовити”, — говорить Алекс Рослін, координатор іноземної підтримки “Диких шершнів”. Показники успішності різні — від 30% для деяких моделей до 80–90% у найкращих випадках. Велике значення мають як характеристики апарату, так і навички пілота.
Пілоти перехоплювачів — вузька спеціалізація. Навчальні школи готують тисячі студентів, але лише невелика частина опановує пілотування перехоплювачів.
За словами інструктора Єті з Drone Fight Club, із близько 5 200 підготовлених студентів лише кілька десятків успішно проходять випробування на перехоплювачі. Причини — і складність техніки, і брак часу на довге навчання в умовах фронту.
Інновація привернула увагу НАТО та західних партнерів. Адмірал П’єр Вандьє, який координує зусилля альянсу з трансформації, назвав перехоплювачі одним із “перспективних” рішень для захисту від масових атак безпілотників. Велика Британія минулого місяця оголосила про спільні програми підтримки та розробки тисяч недорогих перехоплювачів разом з українськими партнерами.
Росія модернізує свої ударні апарати, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системою протидії швидшим реактивним цілям.
“Це буде наступний етап конкурсу”, — попереджає Тарас Тимочко з фонду ComeBackAlive.
Подорожуючи, варто бути пильними щодо своїх грошей і документів, адже в деяких містах світу ризик…
Вченому вдалось виявити сліди давньої глобальної цивілізації, яка нібито існувала задовго до відомих історичних епох і залишила по всьому…
Деякі українці продають на OLX домашніх тварин, зокрема кошенят. Станом на початок лютого 2026 року…
Астероїд 2024 YR4 діаметром близько 60 м, який вчені вважали потенційно небезпечним для Землі, тепер, як…
В Україні для військовозобов’язаних, які порушують правила військового обліку, законодавством передбачені певні обмеження прав. Водночас…
Аналітик аграрного бізнесу пояснив, чому знеструмлення змусять українців платити більше за крупи. Попри те, що крупи…