У Верховній Раді пропонують запровадити кримінальну відповідальність за незаконне утримання громадян під час мобілізаційних заходів. У деяких випадках покарання може сягати 12 років позбавлення волі.
Про це повідомляє Судово-юридична газета.
У парламенті зареєстрували законопроєкт №15303, який передбачає зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне позбавлення волі представниками держави.
Документ пропонує викласти у новій редакції статтю 146-1 КК України “Насильницьке зникнення”. При цьому поняття “представник держави” пропонують розширити на службових осіб, а також осіб, які діють за підтримки чи згоди органів державної влади або місцевого самоврядування.
Однією з ключових новацій є встановлення кримінальної відповідальності за незаконне утримання громадян під час проведення мобілізаційних заходів. Йдеться про примусове перебування людини у приміщеннях органів військового управління, на збірних пунктах або у військових частинах.
Також до переліку порушень пропонують віднести примусове вилучення мобільних телефонів та інші незаконні обмеження доступу людини до засобів зв’язку.
За такі дії законопроєктом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років.
Окремо документ встановлює відповідальність для керівників, чиї накази призвели до незаконного затримання або доставлення громадян. У такому випадку пропонується карати позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
При цьому виконання незаконного наказу, згідно із запропонованими змінами, не звільнятиме виконавця від кримінальної відповідальності.
Суворіше покарання передбачене за обтяжуючих обставин. Якщо такі дії вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, групою за попередньою змовою або із застосуванням небезпечного для життя насильства, строк ув’язнення може становити від семи до дванадцяти років.
Автором законопроєкту є народний депутат від фракції “Слуга народу” Георгій Мазурашу. Раніше він подавав до парламенту низку резонансних законодавчих ініціатив, які викликали суспільні дискусії.
Наразі законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді та має пройти подальший розгляд у парламентських комітетах і сесійній залі.